26 травня 2018 р. СК "Олімпійський" у Києві. Фінал Ліги чемпіонів між "Реалом" і "Ліверпулем". Для Кріштіану Роналду це був шанс виграти третій поспіль титул і п'ятий титул Ліги чемпіонів у кар'єрі. Тиск був величезним, але Роналду — гравець, народжений для таких ночей. З самого початку матчу атмосфера була надзвичайно напруженою. Тисячі вболівальників, одягнених у кольори своїх команд, заповнили трибуни, створивши неймовірний галас. Кожен з них мріяв про перемогу, але лише одиниці могли передбачити, як розгорнеться це протистояння. Роналду з його досвідом і талантом виглядав впевнено, ніби знав, що на його плечах лежить не тільки відповідальність за результат, а й надія мільйонів людей.
Перший тайм пройшов у напруженій боротьбі. Обидві команди створювали моменти, але не зуміли їх реалізувати. «Ліверпуль» широко використовував свої фланги, намагаючись представити Мохамеда Салаха, який зарекомендував себе як один із найнебезпечніших нападників турніру. Водночас Реал зробив ставку на злагоджені дії своїх гравців, зокрема комбінації за участю Роналду та Каріма Бензема. Проте захисники Ліверпуля, незважаючи на свою репутацію, продемонстрували стійкість і мужність. На жаль для Ліверпуля, несподіваний інцидент стався в середині першого тайму. Ключовий гравець команди Салах отримав травму, що сильно вплинуло на атаку. Втрата такого важливого гравця стала сильним ударом для Ліверпуля, і Реал незабаром почав домінувати на полі.
На 29-й хвилині матчу Бензема відкрив рахунок, скориставшись помилкою голкіпера Ліверпуля Лоріса Каріуса. Це був переломний момент. «Реал» почувався впевнено, а «Ліверпуль» був у складній ситуації. Здавалося, мадридці зарядилися новою силою і почали тиснути на суперника. Роналду, як завжди, опинився в центрі подій. Його рух і розташування на полі створювали моменти для атаки, і він швидко подвоїв перевагу. У другому таймі "Ліверпуль" намагався повернутися в гру, але "Реал" продемонстрував неймовірну організованість у захисті. Роналду, усвідомлюючи важливість моменту, продовжував активно брати участь в атаках, демонструючи свою унікальну техніку та фізичну підготовку. Кожен його удар, кожна спроба нагнітати ситуацію приносили радість уболівальникам.
Незважаючи на зусилля Ліверпуля, третій гол Реала став справжньою кульмінацією вечора. Гол став результатом чудової комбінації, а Роналду, як завжди, опинився в потрібному місці в потрібний час. Його обличчя осяяло посмішкою: він знав, що цей вечір увійде в історію. Коли арбітр дав фінальний свисток, стадіон вибухнув радістю вболівальників Реала. Кріштіану Роналду знову став чемпіоном, і цей титул став не просто черговою перемогою, а підтвердженням його статусу найбільшого гравця свого часу. Тієї ночі він не тільки підняв трофей, але й ще раз довів, що здатен виступати на найвищому рівні під тиском.
Хоча Роналду не забив у фіналі, його внесок був стратегічно важливим. Він відвернув увагу відразу кількох захисників, дозволивши іншим гравцям «Реала» використовувати вільні зони. Бензема відзначився після помилки воротаря Каріуса, а Гарет Бейл створив шедевральний акробатичний удар над головою. Проте, хоча Роналду не забив, його вплив на матч був незаперечним. Кріштіану був активний з перших хвилин матчу. Його рух без м'яча створював тиск на захист Ліверпуля. Кожен раз, коли він отримував м'яч, назустріч йому кидалися захисники, що відкривало простір для інших гравців Реала. Бензема і Бейл, перебуваючи поруч, змогли цим скористатися, і це стало запорукою успіху команди.
Роналду також продемонстрував свої лідерські якості. Він постійно підбадьорював своїх партнерів і створював атмосферу довіри. У моменти напруги, коли здавалося, що «Ліверпуль» готовий взяти лідерство, саме Роналду нагадав усім, що вони здатні на більше. Їхній досвід у фіналі допоміг команді залишатися зосередженою та не дозволяти емоціям взяти верх над собою. Також варто відзначити, що фінал став яскравим прикладом командної гри. «Реал» не покладався виключно на індивідуальну майстерність, а використовував злагоджені дії для досягнення результату. Кожен гравець розумів свою роль, і це дозволяло ефективно протидіяти атакам Ліверпуля. Злагодженість і взаєморозуміння на полі були очевидні, і Роналду, як один із лідерів, відіграв у цьому важливу роль.
Коли Бензема відкрив рахунок, це був важливий момент у матчі. «Реал» почувався впевнено, і тоді Роналду продемонстрував свої найкращі якості. Він ще більше активізувався, стимулюючи партнерів. Його рішучість була помітна на полі: він розумів, що цей титул важливий не лише для нього, а й для всього клубу. Також героєм вечора став Гарет Бейл, який вийшов на заміну. Його приголомшливий обертовий удар став одним із найбільш пам’ятних моментів фіналу. Це не тільки продемонструвало його технічну майстерність, але й підкреслило важливість наявності гравців на лаві запасних, які готові вийти і змінити хід матчу. Роналду, спостерігаючи за цим шедевром, не міг не захоплюватися талантом партнера.
Ліверпуль, незважаючи на травму Салаха та труднощі, не здається. Вони продовжували атакувати, створюючи моменти, які могли повернути їх у гру. Але захисники «Реала» на чолі з Серхіо Рамосом були на висоті. Злагоджені дії та довіра дозволили їм уникнути серйозних загроз. Роналду, хоч і не займався безпосередньо оборонними діями, все ж відчував важливість кожного моменту. Коли матч наближався до кінця, напруга зростала. Фанати «Реала» почали вірити у свою команду, але «Ліверпуль» не був готовий здаватися. Кожен удар по воротах викликав бурю емоцій на трибунах.
Після фінального свистка Роналду не вийшов святкувати, як зазвичай. В одному з інтерв'ю він загадково сказав: «Було приємно грати за «Реал». Ці слова викликали багато запитань і припущень серед уболівальників і ЗМІ. Схоже, він не тільки порадував своїх шанувальників, але й натякав на якісь зміни у своїй кар'єрі. Роналду завжди був відомий своїм прагненням до успіху та постійною жагою нових викликів. Незважаючи на те, що він щойно виграв свій п’ятий титул у Лізі чемпіонів, у його очах був натяк збентеження та радості. Це був фінал, в якому він не забив, але його вплив на гру був величезним. Але на той момент він, можливо, вже думав про наступний крок у своїй кар’єрі.
Фінал став кульмінацією його часу в «Реалі», де Кріштіану досяг неймовірних висот. Він став не тільки найкращим бомбардиром клубу, а й символом його успіху. За дев'ять сезонів у Мадриді він виграв численні трофеї та встановив рекорди, які здавалися недосяжними. Але поки він стояв на полі з кубком у руках, думки про майбутнє, ймовірно, вже почали займати його голову. Незважаючи на тріумф, багато хто помітив, що Роналду був менш емоційний, ніж зазвичай. Він не стрибав від радості і не обіймався з партнерами. Натомість він виглядав більш замисленим, ніби шукаючи сенсу в тому, що сталося. Тієї ночі він уже знав, що хоче більшого. Питання про його майбутнє в клубі стали актуальними, і багато хто почав задаватися питанням, чи стане це поворотним моментом у його кар'єрі.
